Асоціація традиційних продуктів та національних кухонь України
38 063 777 02 50
написати нам
Головна / Новини / Актуальне / Розмаїття гастрономічних фестивалів України

Розмаїття гастрономічних фестивалів України

Розмаїття гастрономічних фестивалів України

21-10-2015

Рівень збереженості тієї чи іншої традиції в умовах інформаційного суспільства безпосередньо пов’язана з тим, наскільки інформація про цю традицію відома широкому загалу, тобто як вона представлена у засобах масової інформації. Значною мірою це стосується і збереження кулінарних традицій українців. Свого часу інформаційна підтримка окремих регіональних свят, ярмарків, фестивалів перетворила їх окрім культурних явищ ще й в комерційні бренди. Наприклад, Свято полтавської галушки (Полтава), Свято борщу (Борщів, Тернопільщина), Міжнародний фестиваль дерунів (Коростень, Житомирщина). Пропонуємо огляд гастрономічних фестивалів України як інструменту, що популяризує традиції національної української кухні.

Народний фестиваль борщу “Борщ’їв“ (м. Борщів,Тернопільщина)

Борщ – чільна страва української кухні, котру готують по-різному не те, щоб у кожному куточку України, а й у кожній домівці. Недарма кажуть, скільки господинь – стільки і смаків.

Назва страви ймовірно походить від рослини борщівника (heracleum), який раніше був схожий на сьогоднішній відповідник так званого «зеленого борщу». Можливо також, що основні інгредієнти борщу – буряк і капуста, а також буряковий квас вже у середньовічні часи входили до його складу разом з борщівником. Буряк квасили, а потім варили з різноманітними місцевими овочами: морквою, петрушкою, капустою тощо на м’ясній, грибній чи бобовій (квасоляній) юшці. У сучасному вигляді – з картоплею, помідорами страва сформувалася вже наприкінці XVIII ст., коли ці культури почали поширюватися в Україні.

Ще на Запорізькій Січі переперчений борщ (так званий “мудрий борщв“) використовували для випробування молодих козаків на стійкість і витримку. А у одному із містечок на Тернопільщині оповите навіть легендою, що мешканці нібито втопили татарина в казані з борщем, оскільки бідоласі не сподобалась місцева кухня. Так місто і назвали – Борщів.

У цьому містечку і відбувається фестиваль “Борщ’їв“, на якому можна про дегустували із півсотні різновидів борщів, які за самобутніми рецептами готують місцеві господині вже не одну сотню років.

Відбувається фестиваль щоосені, переважно у вересні. Пропонується навіть борщ, зварений у гарбузі. Для відвідувачів готується борщ у величезному казані на багатті, аби вистачило всім. До борщу традиційно пропонують пампушки та інші смачні страви національної кухні. Не обходиться і без розваг: всі відвідувачі можуть насолодитися народною музикою, піснями та танцями.

Фестиваль дерунів у Коростені, Житомирщина

Картопля набула поширення з сер. ХІХ ст., а з початку ХХ ст. стала чи не основним продуктом харчування сільського населення України. Щоденною стравою була варена картопля – в лушпайках («в мундірах»), чищена ціла та товчена («кума»), картопля смажена на салі. Тушковану картоплю із м’ясом («жарке») вживали на свята. Із тертої картоплі готували «деруни» із начинкою (сир, м’ясо, гриби) і без неї. У терту картоплю додавали трохи житньої муки і яйця, а потім підсмажували на сковорідці. Картопляні млинці під різними назвами («деруни», «бульбовніки», «драніки», «струсні») були поширенні по всій території Полісся. Популярними тут були також картопляні пампушки із сиром. 

Давня традиція споживання «драніків» на Поліссі і сьогодні знаходить своє відображення у кулінарних преференціях. Крім цього, у місті Коростені, що на Житомирщині, встановлено пам’ятник деруну на знак вшанування цієї страви. А саму страву можна скуштувати на фестивалі дерунів в цьому ж місті.

Під час свята дерунів у Коростені свою майстерність у приготуванні демонструють повари з усієї України. А звання найкращого деруна визначається голосуванням за допомогою гостей фестивалю. Також відбувається конкурс із поїдання дерунів, а секретам приготування страви навчають на майстер класах. Найбільші ж пошановувачі картопляників зможуть вступити у Клуб любителів дерунів.

Гастрономічний фестиваль “Сливовий леквар”, с.Геча Закарпатської області 

Напевно, не кожен може похвалитися знаннями щодо такої страви, як леквар.Тим не менше, в с.Геча Закарпатської області відбувається навіть фестиваль “Сливового леквару“.  Це - особливий різновид варення, що так сильно полюбилось вже багатьом українцям.

Неймовірно, але для того, щоб отримати хороший леквар, потрібно 24 години безперервного помішування! Гості фестивалю на власні очі спостерігають, як стиглі сливи-бистриці перетворюються на запашну темно-червону масу. Що цікаво, для приготування варення слід використовувати сливи певного сорту - "Угорка". В якості нагороди, власник найкраще приготованого варення, отримує 30-літровий казан та приладдя для варки сливового леквару.

Фестиваль супроводжується приготуванням леквару та солодких страв за староугорськими рецептами з використанням сливового повидла (тістечка-калачі, гомбовці, кіфлики, фанки). Крім того, що гостей частують солодким лекварем, то із слив виготовляють також напої, котрі за смаковими якостями різняться від господаря до господаря.

Фестиваль вареників у Луцьку

Свято вареників на Волині – це не просто багатство смаку, адже тут кожен гурман вареників задовольнить свої вподобання – тут варенички з капустою, вишнями та десятками інших начинок…

Фестиваль не лише популяризує традиційну українську кухню, а й пропагандує здоровий спосіб життя.

Фестивалі вареників – популярні в Україні. Зокрема на початку вересня 2015 році схожий фестиваль відбувся в Запоріжжі, щоправда менший за масштабами. На весні 2015 року відбувся великий фестиваль вареників у Буковелі, де навіть створили партію любителів вареників. Рекордний варених на подібному святі зварили в 2006 році в Черкасах, він мав вагу 70 кілограмів.розваг.Тому алкоголю тут ви не знайдете. Замість цього відвідувачам пропонуються інші розваги на кшалт богатирських ігор та козацьких забав.

Гастрономічний фестиваль “Галицька дефіляда” на Тернопільщині

Фестиваль популяризує Тернопільщину, як центр галицької гастрономії та органічної їжі. Крім того, фестиваль переслідує значно більшу мету, а саме: зробити Тернопіль центром гастрономічного туризму України та повернути традицію спільного гуляння. На фестивалі готуються страви, які готували ще батьки та бабусі наших батьків. Для страв використовують продукти, які виростили на території краю без шкідливих домішок. Під час приготування не використовують штучних консервантів, майонезів та кетчупів. Тільки здорова органічна екологічно чиста їжа!

Фестиваль проводиться циклічно – у січні, квітні, липні, жовтні, тобто у кожну пору року, адже гастрономічні відмінності між ними та своєрідність гідні того, щоб представити їх у вигляді фестивалю смаку!

Гастрономічний фестиваль “Червене вино”, м. Мукачево, Закарпатська обл.

Як відомо, до традиційних та регіональних продуктів відносяться і напої, як алкогольні, так і безалкогольні. В зв’язку із цим варто представити Вашій увазі один із найстаріших, найбільших та наймасовіших фестивалів вина, яким славиться  Закарпаття - 

фестиваль “Червене вино”.

У Закарпатті є лише 2 підприємства, які мають можливість (ліцензію, яка коштує до 1 млн грн) на продаж алкоголю по роздрібних магазинах. А виноробів насправді є набагато більше. Фестивалі вина і є тим містком для зустрічі фахівців винної справи з любителями напитку. І власне саме тут можна спробувати їхню продукцію, яку не скуштуєш більше ніде. На святі представлені різні види вина: червене, біле, рожеве, сухе, напівсухе, десертне.арто зазначити, що в 2015 р. йому вже виповнилося 20 років. Він став візитною карткою не тільки Мукачево, а й всього Закарпаття. Сюди з’їжджаються винороби з усіх околиць.  

Гастрономічний фестиваль “Конкурс різників свиней - гентешів”, с. Геча, Закарпатська обл.

Під час проведення «Фестивалю смаку» у Вінниці, представник Асоціації Олег Левченко зазначав, який вплив на формування традиційної регіональної кухні мають кухні національних меншин, що мешкають в тій чи іншій місцевості. Отже, наступний фестиваль - “Конкурс різників свиней - гентешів”яскраво демонструє вплив етнічних угорців на закарпатську кухню. Довідково: гентеші – майстри по заготівлі свинини та приготуванні страв з неї.

Виключно угорська традиція прижилася у с. Геча Закарпатської області не випадково. Компактне проживання цього етносу на Берегівщині має сильний вплив на місцеву кухню, яка різко відрізняється не лише від української, але і від закарпатської. Якщо закарпатська кухня – це суміш словацької, угорської, російської, української, румунської кухні, то на Берегівщині сильно виражена саме гостра угорська кухня. Паприка і червоний перець – обов’язковий компонент кожної страви.

Фестиваль можна віднести до категорії міжнародного, оскільки під час святп команди з України, Сербії та Угорщини демонструють весь процес приготування їжі: від заготівлі свіжого м’яса до готової страви. Традиційний угорський гуляш, гурку, свіжу торошкапусту, пікниці, шовдарь, сало, папрікаш, шкварки та інші копченості приїжджають скуштувати тисячі туристів з усієї Європи. І все це супроводується запальною музикою та закарпатським вином.

Гастрономічний фестиваль вина та меду “Сонячний напій”, м. Ужгород, Закарпатська обл.

Традиційно на початку травня Ужгород запрошує мешканців та гостей Закарпаття скуштувати натурального вина та меду на фестивалі “Сонячний напій”.

У фестивалі беруть участь кілька десятків виноробів краю. В старовинних королівських підвалах (відомі під назвою “Совине гніздо”) можна безкоштовно продегустувати понад 50 якісних і “правильних” вин, купажні вина на основі європейських сортів винограду та ексклюзивні  авторські купажі (наприклад “Чорного принца”, “Сонце в бокалі” .

У медових павільйонах, що розташовуються навколо льохів, бджолярі пропонують найпопулярніші медові продукти — квітковий, “майський”, липовий мед, пилок, віск, медові соти і навіть медовуху. Крім того, гості фестивалю матимуть можливість придбати сувеніри, солодощі, молочні делікатеси (вурду, бринзу, домашній сир), продукти закарпатських сироварень,  посмакувати шашликами, печеною рибою, картоплею, бограчем та іншими традиційними стравами Закарпаття.

Гастрономічний “Фестиваль ріплянки”, с. Колочава, Закарпатська обл.

Традиційна закарпатська страва – ріплянка – споконвіку для верховинців була другим хлібом. Її щодня подавали до столу, брали з собою в далеку дорогу. Ріплянка в кожній закарпатській сім’ї була і є символом єднання.

Відтак уперше на Закарпатті, у Колочаві, в музеї просто неба започаткували проведення фестивалю ріплянки. Свято ріплянки супроводжується народними гуляннями і театралізованими дійствами, конкурсом на найсмачніше приготовлену ріплянку. Господині готують ріплянку та додають до неї бринзу, грибочки, обмочку зі сметани чи м’яса – у кожної свій секрет.  Завершується свято нагородженням переможця, але найголовніше ситими і задоволеними відвідувачами. 

За матеріалами Інтернету

.